Сторінка психолога

Вперше до дитячого садка!

Дорогі батьки!

Усі співробітники нашого закладу вітають вас!

Вступ до дитячого садка - це хвилюючий момент як для дитини, так і для батьків. Адже це перший вихід в суспільство, у велике доросле життя. Як же ми, дорослі, можемо допомогти своїй дитині подолати такий важливий в її житті рубіж? Спробуємо в цьому розібратись.

- Нове і невідоме завжди викликає переживання і тривогу. Тому розкажіть дитині якомога більше про життя в дитячому садку (дитина повинна знати, що її чекає, це дозволить ій трохи заспокоїтися). - Дитині треба пережити розлуку з батьками. В цій ситуації дежу важливо, щоб дитина взяла з собою в дитячий садок "частинку" свого дому, щось, що нагадувало б про батьків. Як правило, це улюблена іграшка. Якщо у дитини немає улюбленої іграшки, можна дати їй з собою щось, що належить мамі чи татові (блокнот, хустинка). - Дуже важливий момент першого знайомства з вихователем. Якщо вихователь подобається мамі, дитині буде легше залишитися з ним. - Краще, щоб дитина сама відпустила вас чи хоч знала, що ви йдете. Дитині дуже важливо знати, що буде робити мама, поки її не буде. Якомога детальніше розкажіть малюку про це. - Пам`ятайте, що всі діти дуже різні. Одні легше переживають розлуку, іншим буває важче. Якщо дитина розплакалась, не слід падати у відчай. І замість того, щоб дратуватися, присядьте і міцно обніміть дитину. Тільки ваша любов, розуміння і терпіння допоможуть дитині справитися з цією важкою ситуацією.

Алгоритм адаптації

або Як допомогти малюку в перші дні у дитсадку

Помилкові дії

1. Ви залишили дитину в групі на весь день, бо не маєте часу бути з нею вдома, вважаєте її досить товариською, хочете, щоб вона звикла до дитсадка відразу; прибічник спартанського виховання і її вмовляння розцінюєте як капризи.

2. Ваша дитина побачила територію дитсадка тільки в день свого зарахування до групи.

3. Ви віддаєте малюка вихователю, вимагаєте одразу привітатися, соромите за невпевненість та непривітність.

4. При дитині допускаєте зауваження педагогу, ставите свої вимоги, вдома ділитесь «враженнями» про особистість вихователя, няні, обладнання групи…

5. Не чітко дотримуєтесь прохань вихователя забрати дитину в визначений індивідуально для неї період звикання до дитсадка час.

6. Прийшовши за малюком, співчутливо переймаєтесь, що залишили його в дитсадку, запитаннями поновлюєте його переживання: «Ти плакав? Ти за мною сумував?» ….

7. Забираючи дитину, втішаєте, що вона знов повертається додому, до своїх іграшок, до звичайної обстановки, даєте обіцянку взяти вихідний.

8. Не стримуєте власних цілком природних переживань, хвилювань, нотки жалю в голосі.

9. Притискаєте дитину до себе, довго пояснюєте причини, через які дитина «змушена перебувати в дитсадку». Віддавши дитину вихователю, продовжуєте залишатись в її полі зору.

10. Висловлюєтесь про відвідування дитиною дитсадка як про невідворотну необхідність, повинність, покарання.

Сприятливі дії

1. Ви не плануєте невідкладних справ на найближчий тиждень, а вирішили допомогти дитині призвичаїтися до нового середовища.

2. В другу половину дня ви змінили маршрут традиційної прогулянки з малюком і кілька раз завітали на майданчик майбутньої групи, в приміщення самої групи.

3. Знаючи індивідуальні риси характеру дитини, не змушуєте її одразу ж спілкуватися з майбутнім вихователем, іншими дітьми. Достатньо для початку вашого особистого щирого спілкування з педагогом в присутності сина чи доньки.

4. Вдома пригадуйте ім`я вихователя з дитиною, розказуйте як вихователь чекає на неї, грає з іншими малюками…Берете з дитсадка іграшку погратися, відремонтувати, щоб принести дітям наступного дня.

5. Спочатку залишаєте дитину на півгодини, повертаєтесь вчасно, щоб ваша затримка не злякала її.

6. Не згадуєте знов і знов співчутливо, що залишили дитину в групі. Переключаєте її увагу на іграшки, якими вона гралась у групі, просите познайомити вас з іншими дітьми. Висловлюєте жаль, що в дитсадку можна бути тільки дітям.

7. Пропонуєте дитині й завтра прийти до дитсадка, щоб принести улюблену іграшку, книжку, погратись з дітьми, погодувати рибок, полити квіти, допомогти няні навести лад на поличках з іграшками; розповісти вихователю про проведений у гостях час (будь-ласка інша позитивна мотивація).

8. Контролюєте свій настрій, показуєте своїм виглядом дитині, що їй нічого боятися, ніхто її не образить. Знайте, що тривале вмовляння тільки збільшить емоційне навантаження на психіку малюка, тому при ознаках його занепокоєння одразу ж переключайте увагу на дорослих новий інтер’єр , об’єкти в живому куточку.

9. Ви присутні в групі тільки за умови, що ваше перебування корисне для дитини і допомагає педагогу, не ускладнює його роботи.

10. Слідкуйте, щоб атмосфера походу в дитсадок нагадувала похід в гості, відвідування концерту чи інший захід, який заохочувальним за успіхи, проявом піклування про дитину бажанням покращити її дозвілля.

Як допомогти дитині підготуватися до школи

Вступ до школи - один із найважливіших днів не тільки у житті дитини, але й у житті всієї сімї.

Під час навчання в школі дитина повинна набути нових знань, виконувати нові обов’язки, брати на себе відповідальність. Те, як дитина сприйме ці зміни, як почуватиметься у школі – значною мірою залежатиме від її розвитку та виховання, а також від Вашої готовності й вміння надати дитині допомогу.

Як саме Ви, батьки, можете допомогти дитині краще освоїтися у школі, – щоб і для дитини, і для Вас її перший день у школі видався не тільки важливою, а й щасливою подією?

1. Запам’ятайте слова:

Любов Терпіння

Увага Віра

Розуміння Підтримка

Послідовність Заохочення

Це ключові слова. Вони означають сутність успішного батьківства і пояснюють Вашу роль у підготовці до школи.

2. Пам’ятка для батьків.

Виділяють такі взаємопов'язані компоненти психологічної готовності дитини до шкільного навчання: ? психологічної, інтелектуальної, фізичної готовності.

Психологічна готовність:

Мотиваційний компонент, тобто наявність бажання вчитися, позитивне ставлення до школи.

Емоційно-вольовий компонент, тобто вміння регулювати своєю поведінкою в залежності від ситуації, здатність виконувати інструкції дорослих.

Комунікативний компонент – передбачає вміння спілкуватися та працювати в колективі. Це, перш за все, уважно слухати не перебиваючи дорослого, не втручатися в розмову дорослих, бути люб’язним з товаришами. Якщо дитина не вміє поважати інших, їй буде складніше встановити дружні стосунки з дітьми, увійти в шкільний колектив.

Інтелектуальна готовність

На момент вступу до школи дитина повинна мати здібності знаходити спільні та відмінні ознаки предметів явищ. В неї повинно бути достатньо розвинуте мовлення, увага, пам’ять.

Фізична готовність

Якщо дитина часто хворіє, присвятіть час, який залишився до школи, фізичному розвитку, загартуванню, укріпленню здоров’я.

Дошкільник повинен уміти:

v займатися самостійно якою-небудь справою протягом 30 хвилин;

v складати по картинках розповідь більш ніж з 5 складних речень, у яких використовуються прислівники і прикметники;

v знати кілька віршів напам'ять;

v змінювати іменники по числах;

v рахувати від одного до десяти у прямому і зворотному порядку;

v вирішувати прості завдання на додавання і віднімання;

v читати по складах;

v уміти малювати і розфарбовувати картинки;

v узагальнювати, називати групу предметів одним словом тощо.

Також варто додати, що задля гармонійного розвитку дитини,

Забезпечте їй:

- здорову сімейну атмосферу;

- багато любові;

- вашу активну участь у процесі розвитку;

- достатню кількість ігор.

Не забувайте про усмішку – з усмішкою дитина зростає впевненою!

З повагою, практичний психолог Кочергін Роман Михайлович.